Де в природі знаходиться вода: Презентація «Де на Землі міститься вода?» для уроку природознавства у з класі

Содержание

Презентація «Де на Землі міститься вода?» для уроку природознавства у з класі

Про матеріал

Презентація «Де на Землі міститься вода?» використовується на уроці природознавства у 3 класі за підручником Грущинська I.В. Природознавство. 3 клас, — К.: Освіта, 2013. — 176 с.

Школярі продовжують розширяти свої знання про морську та прісну воду, її значення в житті живих організмів, познайомляться зі Світовим океаном, послухають вірші, зустрінуться з улюбленою рибкою Немо та Карасиком Золотенко.

Перегляд файлу

Зміст слайдів

Номер слайду 1

Де на Землі міститься вода. Підготувала вчитель початкових класів Степнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Волноваської РДА Омельяненко Валентина Іванівна. Природознавство, 3 клас

Номер слайду 2

Мета:

Номер слайду 3

Рибка — мандрівник Немо розповідаєВода — найдивовижніша рідина в природі. Без води неможливе існування життя на Землі. У природі вода знаходиться в океанах, морях, озерах, річках, болотах. Є і штучні водойми для зберігання води — ставки, водосховища і канали. Вода є також і в глибинах Землі, і на високих вершинах гір, і в повітрі. Усі живі істоти складаються з різних речовин. Але води в них — найбільше

Номер слайду 4

РІЧКИБолота. МОРЯОЗЕРАПРИРОДНІ ВОДОЙМИЩАДЖЕРЕЛО

Номер слайду 5

Океан – це найбільша частина Світового океану, обмежена материками . Світовий океан умовно можна поділити на чотири океани розмежовані материками. Світовий океан цілісний, він ніде не переривається: із будь-якої його точки можна потрапити у будь-яку іншу, не перетинаючи суходолу.

Номер слайду 6

Номер слайду 7

ШТУЧНІ ВОДОЙМИЩАВодосховище. Ставок. Канали

Номер слайду 8

Поміркуй! Чому кажуть, що Світовий океан об’єднує людство? Яким ти уявляєш музей Світового океану?

Номер слайду 9

Номер слайду 10

Поміркуйте! У чому полягає різниця між морською та річковою або джерельною водою? У морській воді солей розчинено більше, ніж у прісній. Вона гірко-солона, неприємна на смак. Недарма люди, що зазнають аварії у відкритому морі, без запасу прісної води можуть загинути від спраги. Пити морську воду неможна. Це шкідливо для здоров’я. Прісна вода знаходиться в прісних озерах, річках, струмках, болотах. Багато її також у снігах і льодовиках. Запаси прісної води є й під землею. Це підземні води. Прісну воду ми також отримуємо у вигляді опадів — дощу та снігу.

Номер слайду 11

Морська вода може бути опріснена та використовуватись як питна. Один із методів опріснення — нагрівання очищеної води до температурикипіння. Коли вода кипить, вона випаровується, а солі, в свою чергу, залишаються в ємності.Існують і інші методи опріснення, зокрема — заморожування, засноване на принципі того, що сіль не потрапляє на лід при заморожуванні. Дослідницький практикум. Як опріснити воду?

Номер слайду 12

Якщо уявити, що всю воду Землі вмістили в 100 відер. То тільки три з них будуть заповнені прісно водою

Номер слайду 13

Бережи кожну краплину прісної води

Номер слайду 14

Поетична хвилинка. Жива вода дає життя Всьому живому в світі. Якщо живе жива вода, тоді земля у цвіті. Не треба вибухів війни, Живи жива водице, Для праці хай ростуть сини, І жито колоситься. Любов Забашта

Номер слайду 15

Вміст води в живих організмах. Полуниця – 90%Огірок – 80%Томат – 95%Медуза – 98%

Номер слайду 16

Вода в організмі людини. Доросла людина складається на 70% із води. Вона входить в усі тканини й органи. в головному мозку 71-85- в крові – 83 %- в серці, легенях, нирках – 80 % в кісках – 20-30 %- в шкірі та печінці – 70%- в зубній емалі – 0,3 %За 70 років життя людина випиває та з’їдає близько 50 тон води. Втрата тканинами 10% води смертельна !

Номер слайду 17

Склади розповідь “Де вода, там і життя”

Номер слайду 18

Вода є всюди: В повітрі В ґрунтіВ надрах Землі В живих істотах В рослинах

Номер слайду 19

Вода- це життя

ДЕ НА ЗЕМЛІ МІСТИТЬСЯ ВОДА — ВОДА — ПРИРОДОЗНАВСТВО 3 клас — за підручником І. В. Грущинської — 2014 рік

ВОДА

Зустріч 3. ДЕ НА ЗЕМЛІ МІСТИТЬСЯ ВОДА?

Мета: розширити знання учнів про воду, про прісну та морську воду; розповісти про способи опріснення води та використання прісної і морської води людиною; розвивати допитливість; виховувати інтерес до предмета.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

— Назвіть властивості води.

— Доведіть, що лід легший за воду. Яке значення для природи Землі це має?

— Які властивості води-розчинника ви щодня застосовуєте? Назвіть свої улюблені розчини.

— Чим дихають водяні організми?

— Чи погоджуєтеся ви із твердженням, що вода — найзагадковіша речовина на Землі? Поясніть свою думку.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся більше про розподіл води на Землі.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота за підручником (с. 13-16)

— Вода — найдивовижніша рідина в природі. Без води неможливе існування життя на Землі. У природі вода знаходиться в океанах, морях, озерах, річках, болотах. Є й штучні водойми для зберігання води — ставки, водосховища і канали. Вода є також і в глибинах Землі, і на високих вершинах гір, і в повітрі.

Пригадайте! Які властивості води ви знаєте?

Робота у парах

— Поміркуйте! Роздивіться краєвиди на с. 13 та скажіть, що в них спільного. Які водойми вам відомі? Назвіть водойми рідного краю.

Запам’ятайте! Завдяки властивостям води на Землі існують сприятливі умови для життя.

— Про що запитувача рибка-мандрівниця Немо? Дайте відповідь на її запитання.

— Роздивіться фотографії на с. 14 та поміркуйте! Яка речовина «заховалася» в рослині, тварині і людині? Де її міститься більше?

— Поміркуйте: чому кажуть, що вода — це колиска життя?

— Про що цікавився Карасик Золотенко?

— Що відповіла рибка Немо?

— Знайдіть і покажіть океани на глобусі та карті атласу.

— Поміркуйте! Чому кажуть, що Світовий океан об’єднує людство?

— Розгляньте фотографію на с. 15.

— Яким ви уявляєте музей Світового океану?

— Поміркуйте! У чому полягає різниця між морською та річковою або джерельною водою?

Запам’ятайте! У морській воді солей розчинено більше, ніж у прісній. Тому люди вживають прісну воду й називають її питною.

— Відгадайте загадку на с. 15.

— Чи доводилося вам куштувати морську воду? Вона гірко-солона, неприємна на смак. Недарма люди, що зазнають аварії у відкритому морі, без запасу прісної води можуть загинути від спраги, адже пити морську воду неможливо.

2. Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Дослідницький практикум. Як опріснити воду?

— Морська вода може бути опріснена та використовуватись як питна.

Один із методів опріснення — нагрівання очищеної води до температури кипіння. Коли вода кипить, вона випаровується, а солі, в свою чергу, залишаються в ємності.

Існують і інші методи опріснення, зокрема — заморожування, засноване на принципі того, що сіль не потрапляє на лід при заморожуванні.

2. Як очистити воду для пиття?

— Уявіть, що ця вода з річки. Чи можна її пити прямо з річки?

— Що ж робити? Як зробити так, щоб воду можна було пити?

— Воду потрібно очистити. Для цього існують спеціальні фільтри.

Фільтр — пристрій для очищення рідини.

Удома у багатьох є фільтри системи «Джерельце». Основна частина фільтру — активоване вугілля, але ним може служити і спеціально очищений пісок.

3. Гра «Виправ помилки»

Учням пропонують твердження з помилками. Помилки необхідно знайти та виправити.

✵ Солоною є вода річок. (Прісною)

✵ Світовий океан об’єднує 5 океанів. (Чотири)

✵ Прісної води на планеті набагато більше, ніж солоної. (Навпаки)

✵ Один глечик солоної води дорожчий від цілої прісної річки. (Навпаки)

✵ Моря та океани містять прісну воду. (Солону)

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Яка вода є на нашій планеті?

— Де знаходиться солона вода?

— Де знаходиться прісна вода?

— Якої води на планеті більше — прісної чи солоної?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 13-16.

ПопередняЗмістНаступна

Відвідайте наш новий сайт — Матеріали для Нової української школи — планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Фізичні та хімічні властивості води

Дата публікації: 16.10.2020
Дата оновлення: 23.05.2021

Кузьмінчук Анна

аспірант кафедри ТНР,В та ХЗТ НТУУ «КПІ»

У блозі ми часто посилаємося на певні властивості води, але рідко розкриваємо їх суть. Сьогодні спробуємо побути Вікіпедією і зануритися в курс фізики та хімії води, простою мовою розповісти про те, чому ж вона не тільки «джерело життя на землі», а й воістину особлива хімічна речовина.

Фізичні властивості води

Чиста вода не має смаку і запаху, за нормальної температури (20 ^оС) знаходиться в рідкому вигляді.

«Вода» — це тривіальна назва, хімічну сполуку називають оксидом водню. З назви можна зрозуміти, що в її складі містяться іони водню і кисню, які пов’язані між собою так званим ковалентним зв’язком.

Атом водню має валентність (здатність утворювати зв’язки) 1, а атом кисню — 2. Завдяки цьому формула води саме H₂O.

Також кожна молекула води здатна утворювати до чотирьох водневих зв’язків (2 з них водень, 2 кисень). Всі аномалії фізичних властивостей води пов’язані саме з ними — у води досить висока температура кипіння (100°C). Якби не існувало водневих зв’язків, то вода кипіла б при температурі -80°C, а замерзала б при -100°C. Така будова дозволяє нам бачити воду в трьох агрегатних станах (лід, рідина, газ) в навколишньому природному середовищі. Тут коротко описані фізичні властивості води, а ось детальніше про те, як кипить і замерзає вода , як та чим відрізняється важка вода , ми писали раніше.

Хімічні властивості води

Тут ми детальніше поговоримо про те, які хімічні властивості може проявляти вода, і як вони пов’язані з показниками води на Землі.

Якщо розглядати воду, як компонент реакцій, то основні хімічні властивості H₂O, які потрібно знати, щоб розуміти процеси в навколишньому середовищі, можна описати невеликим списком.

Взаємодія води з простими речовинами

З лужними та лужноземельними металами взаємодія відбувається досить бурхливо з виділенням тепла, а іноді навіть світла, наприклад, натрій, калій, кальцій здатні рухатися і навіть «стрибати» по воді.

2Na + 2H₂O = H₂ + 2NaOH.

Менш активні метали реагують або при нагріванні, або не реагують зовсім, наприклад залізо:

3Fe + 4H₂O = 4H₂+ Fe₃O₄ (лише при нагріванні)

Ці реакції в природному середовищі не відбуваються, а ось реакція корозії, коли до води приєднується повітря, дуже навіть поширена:

4Fe + 3O₂+ 6H₂O ➝ 4Fe(OH)₃.

Це рівняння описує формування іржі на залізних поверхнях. Подібні процеси можуть відбуватися також з міддю, цинком і їх сплавами.

Реакції з неметалами відбуваються виключно при нагріванні або інших типах впливу. Вони також не принципові для вивчення властивостей води.

Реакції з оксидами неметалів

Дуже часто вода в природі зустрічається з вуглекислим газом, а також оксидами сірки та азоту, які є компонентами вихлопних газів, за таким механізмом:

SO₂ + H₂O = H₂SO₄.

В результаті саме цих процесів утворюються кислотні дощі.

Фотосинтез

Ця унікальна реакція дозволяє рослинам під впливом сонячного випромінювання з вуглекислого газу і води синтезувати поживні речовини: крохмаль і глюкозу.

6nCO₂ + 5nH₂O = (C₆H₁₀O₅)n + 6nO₂

Це, мабуть, все реакції, які можуть бути цікаві щодо води, як окремого елемента.

Вода – ідеальний розчинник

Вода є ідеальним розчинником, тому багато процесів відбувається невидимо для нашого ока. Ось вони — якраз, і найцікавіші. У природі не існує води, яка не містить домішок. У воді завжди розчинені неорганічні солі, гази, а при антропогенному впливі ще й величезний асортимент органічних речовин.

Наприклад, природна твердість води обумовлена тим, що під час її руху через породи, вона насичується мінералами. Залежно від складу порід, їх розчинності, температури навколишнього середовища певні їх концентрації здатні розчинятися у воді. Переважно такі породи представлені карбонатами, сульфатами, нітратами кальцію, магнію, натрію, калію та ін. катіонів. Мабуть, основними мінералами, які становлять базис жорсткості, є гіпс (CaSO₄), доломіт (CaCO₃ • MgCO₃), вапняки (CaCO_3).

Що стосується розчиненого заліза і марганцю, то вони характерні переважно для природних свердловинних вод, оскільки розчинні солі заліза зазвичай «мешкають» в просторі з недостачею повітря. Джерелами їх є переважно магнітний, бурий, червоний залізняки, магнезит та ін.

Сірководень також зберігається глибше ґрунтових вод, як продукт хімічних процесів серед органічних речовин. На повітрі теж схильний окиснюватися до елементарної сірки й випадати в осад (зазвичай невидимий людському оку).

У природних поверхневих водах завжди міститься розчинений кисень і азотовмісні компоненти, які виходять як наслідок життєдіяльності мікроорганізмів — це амоній, нітрити, нітрати, які з легкістю перетворюються один в одного. Також у водоймах завжди є білки й амінокислоти.

Що ж стосується антропогенного навантаження, то саме завдяки йому в воду вносяться найтоксичніші забруднювачі:

У воді постійно відбуваються якісь реакції. Це й обмінні процеси, які викликають, наприклад, осадження накипу, що складається з карбонату кальцію. І окислювально-відновні, через які у свердловинній воді з’являється рудувата залізна муть або осад на стінках. Вода — це складна хімічна система, і кожен елемент завжди має своє джерело.

Цінність води для кожного з нас!

Щорічно 22 березня відзначається Всесвітній день води. Цьогорічна тематика – «Цінність води для кожного з нас» і її мета – привернути увагу мешканців України до проблем, пов’язаних із забрудненням водних ресурсів та виховання екологічно-свідомого мислення українців.

Вода – це найважливіша на нашій планеті рідина.

У воді зароджується життя. Без неї неможливе існування рослин і тварин. Життя є лише там, де є вода і, навпаки, де знаходиться вода, там є життя.

Вода потрібна нам кожного дня – ми використовуємо її для пиття, приготування їжі, миття, охолодження, нагрівання й майже на кожному етапі виробництва товарів.

Однією з основних умов здорового способу життя – це достатнє надходження води в організм. Вода бере активну участь в хімічних реакціях, що проходять в нашому тілі, доставляє живильні речовини в кожну клітку, виводить токсини, шлаки і надлишки солей, сприяє пониженню кров’яного тиску.

При цьому особливу цінність має чиста питна вода. Проте стан водних ресурсів, їх відтворення і якість безумовно залежать від режиму їх використання і вимагає істотного поліпшення. Але вирішити проблеми водних ресурсів без участі широких кіл громадськості, людей, які проживають саме на їх берегах, неможливо. Тому нам наобхідно шанобливо ставитись до води. Зокрема, вживати заходів щодо її економного використання, користування у побуті безфосфатними миючими засобами, дбати про чистоту річок, струмків, не допускати забруднення поверхневих вод та ін.

Тому ми повинні добре усвідомити, що все залежить лише від нас. Закликаємо усіх із повагою ставитися до природи і докласти максимум зусиль для збереження річок задля майбутніх поколінь. Кожен із нас повинен зробити якусь хоча б маленьку добру справу для збереження, охорони та відтворення водних ресурсів. Хтось з Вас вчасно закриє кран на кухні чи у ванній кімнаті й тим самим збереже десяток літрів чистої води, інший – викине випиту пляшку води не в річку, а в спеціальний сміттєвий контейнер, а дехто навіть очистить джерело, яке повністю замулене і може просто пересохнути спекотним літом. А що саме зробити Вам, хай підкаже Вам серце. Не відмовляйтесь від добрих справ, адже все що Ви зробите повернеться Вам сторицею. Не будьте байдужими, не будьте осторонь.

БЕРЕЖІТЬ ВОДУ – ПІКЛУЙТЕСЯ ПРО МАЙБУТНЄ

Водні джерела

Перелік джерел і населених пунктів, де є джерела:

1. Цуманські джерела.

2. Гор’янівські джерела.

3. Джерело у с. Грем’яче.

4. Журавичівські джерела.

5. Криничка Юрія Переможця у с. Сильне.

6. Джерело «Святе» в с. Тростянець.

7. Свята криниця. Село Покащів.

8. Личансько-Пітушкове. На межі с.Личани Ківерцівського району і с.Пітушків Рівненської області.

9. с. Прилуцьке.

10. Село Чемерин.

11. с. Озеро.

12 с. Липне, неподалік церкви.

13. Джерело в с. Дубище.

14. «Святий Дух» в с. Жидичин.

15. Джерело в с. Липляни. 16. Джерело в с. Миково.

Джерело — природний, самочинний сконцентрований вихід на земну поверхню підземних вод. Виникає під впливом земного тяжіння або гідростатичного тиску. Джерела утворюються на дні ярів, балок, на схилах горбів, крутих берегів річок. Розрізняють джерела постійні, сезонні, тимчасові, періодичні (наприклад гейзери), прісні, мінералізовані, солоні, гарячі (термальні води) і холодні. Часто джерело — центр, з якого рідина витікає по радіусах безперервно й однаково у всіх напрямах. Сифонні джерела — джерела підземних вод, які діють періодично після наповнення карстової порожнини і сифонного каналу, що з’єднує порожнину з поверхнею Землі. Деякі джерела є водночас витоками річок. В Україні з джерел починаються такі річки: Дністер, Бистриця Солотвинська, Збруч та інші. Кожен хоча б раз в житті пив воду з джерела.

За старих часів існувало повір’я, що, напившись джерельної води людина здатна почерпнути силу самої землі. Не варто забувати, що джерела мають величезне значення для підтримання водного балансу інших поверхневих джерел. Деякі з джерел представляють собою унікальну природну цінність, крім того це об’єкти пильної уваги вчених, багато з них мають значення як пам’ятки природи. До того при виникненні надзвичайної ситуації, джерела часто єдине джерело питної води. Вода з джерела може бути не тільки прісною, але і мінералізованою. Джерельна вода доходить до нас у своїй первозданній природній формі, вона жива. Джерельна вода надходить на поверхню під тиском природних сил. Користь джерельної води. Чому воду з джерела пити корисно: — Джерельна вода не хлорується, не озонується, в неї не додають різні присадки і добавки. Природна фільтрація шарами грунту дозволяє їй повністю зберегти свої природні властивості. — Джерельна вода насичена киснем. — Джерельну воду не треба піддавати кип’ятінню, вона «жива». Мінуси води з джерела: — Джерельну воду не слід зберігати більше тижня, вона втрачає свої органолептичні властивості. — Часто з під землі б’є лише слабка цівка. — Розташування джерел у ярах або низинах.

На території України розташовується величезна кількість джерел. Вода з цих джерел має цілющі властивості, але гарантувати якість і «чистоту» джерельних вод не можна, причому залежить це не тільки від життєдіяльності людини у районі від місцезнаходження джерела, але і від сезонності погодних умов. Незмінно наповнюються різними домішками джерельні води під час весняних паводків або осінніх проливних дощів. А тепер більш докладніше про джерела Цуманської пущі: “Цуманські джерела” — гідрологічна пам’ятка природи, утворена у 1972 р. Знаходяться в селі Путилівка. Площа — 0,01 га. Живить річку Путилівку, вода має хороші смакові якості. Нажаль на даний момент це джерело майже зникло.

Поблизу джерела прокладали трасу до «Євро – 2012» і поряд знаходиться ресторан «Садиба на джерелах», який бере воду для власних потреб з цього джерела. Джерела не люблять людського втручання, а саме через це дане джерело замулилось і не функціонує. “Гор’янівські джерела” — гідрологічна пам’ятка природи, утворена у 1991 р. Знаходяться в селі Гор’янівка. Площа — 0,5 га. Каскад джерел з кришталево чистою водою. Витоки річки Гор’янівки. Джерело у селі Грем’яче — природне джерело на мальовничому узбережжі річки Путилівки. Джерело цілющої хлоридно-натрієво-бромної мінеральної води. Своїми фізичними та хімічними характеристиками ця вода не поступається відомим на Волині Оконським джерелам, оскільки знаходиться з ними в одному водогінному горизонті. Показаннями для лікування водою із цього джерела є хвороби опорно-рухового апарату, ендокринної та нервової систем, захворювання органів травлення та органів дихання. Гідрологічні характеристики джерела: дебет – 1 л/с, прозорість – 25 см, температура 15 °С. Оновлення та відкриття джерела відбулося у 2012 р. Журавичівське джерело мінеральних вод тип цієї води гідро-карбонатно-кальцієві родонові з мінералізацією 2,5 г/л, дебіт 240,0 м.куб/добу. Цінність Журавичівського джерела надзвичайна, лікувальні властивості забезпечують оздоровлювальний ефект на 98 %. Запаси Журавичівського родовища лікувальних грязей складають 217 тис. м. куб. Знаходиться в селі Журавичі. У 1928-1939, 1987-1999 рр. тут діяв бальнеологічний санаторій “Журавка”. Хлоридно-натрієві води з підвищеною мінералізацією -12-13 мг/л поширені поблизу с. Журавичі Ківерцівського району. Ці води мають домішки брому, йоду, радону і застосовуються для лікування серцево-судинної системи, атеросклерозу, дихальної і травної систем. («..Село Журавичі відоме своїм унікальним радоновим джерелом. В архівних документах за 1952 рік є відомості про те, що «… в селі є потужне радіоактивне вододжерело, на базі якого з 1928 по 1939 рік функціонував бальнеологічний санаторій, який під час війни був знищений». Санаторій цей був відомий не тільки у Європі, але і в Америці. В ньому лікували хвороби зору й опорно-рухового апарата, серцево-судинну, дихальну, травну системи і атеросклероз. Крім води, в лікувальному процесі використовували і торф’яні грязі. За даними Державного управління екології та природних ресурсів у Волинській області, вода журавичівського родовища – хлоридно-натрієва, з підвищеною мінералізацією і вмістом брому, йоду та радону. З 1987 р. по 1998 р. в селі Журавичі працював санаторій-профілакторій Колківського держлісгоспу об’єднання «Волиньдеревліс», в якому могли одночасно оздоровлюватися 250 відвідувачів. У роки економічної скрути санаторій-профілакторій перестав функціонувати, а його господарство прийшло в занедбаний стан. Хоча цілюще джерело із вмістом радону і досі б’є на околиці села Журавичі.» Ще в 1933 році у Варшаві в «Наукових засіданнях державного геологічного інституту» повідомлялося про результати дослідження радіоактивності джерел у Журавичах. Учені дійшли висновку, що радіоактивність приносить не вода, а газ, тобто вугільний ангідрит, який добувався з глибини. На думку дослідників, наявність радону в поліських джерелах пояснюється заляганням на Волині українського кристалічного щита, який започатковується біля річки Горинь і тягнеться на південний схід до Азовського моря. Тут відкрили два лікувальних корпуси, які проіснували до 1947 року. Оздоровлювали хворих і водою, і торфогрязями, які привозили з Шатового болота.»).

Криничка Юрія Переможця. Знаходяться в селі Сильне, в лісі. У лісі за сім кілометрів від села Сильне Ківерцівського району знаходиться колодязь із цілющою водою, де зцілювались хворі та віддавна молилися у разі посухи. У 2011 році освятили каплицю, яку спорудили над колодязем. Джерело «Святе» вважається цілющим. Знаходиться у селі Тростянець. На обійсті 360-річної Троїцької церкви села Тростянець Ківерцівського району на Волині прочани зцілюються від чудотворної криниці. Колодязь з каплицею спорудили на місці зниклого цілющого джерела, над яким бачили обрис хреста. За переказами, давній ключ заліковував рани і хвороби очей. До чудодійної води припадали козаки Богдана Хмельницького. Вона зникла за радянських часів, коли храм відібрали в парафії. — Зазвичай колодязь очищується за тиждень. А вода в нашому — за півгодини.

Прісне цілюще «Святий Дух» у підніжжя старого кургану. Село Жидичин. Неподалік Свято-Миколаївського чоловічого монастира. Джерело в селі Липляни Ківерцівського району. Біля джерела повинен постати скит Жидичинського Свято-Миколаївського чоловічого монастиря, який зватиметься «Живоносне джерело». У квітні 2011-го це джерело освятили і взяли під опіку місцеві монахи На території Цуманської пущі є ще деякі джерела, але на даний час вони поки залишаються недослідженими, в селах: «Свята криниця» в с. Покащів; Личансько-Пітушкове; с. Прилуцьке; с. Чемерин; с. Озеро; с. Дубище; с. Липне; с. Миково. Насправді джерел значно більше, будемо щиро вдячні читачам за будь-яку інформацію про джерела на території Цуманської пущі. На території України зафіксовано майже повсюдне ослаблення природних джерел, подекуди їх повне висихання, паралельно із виснаженням підземних вод наростає їхнє забруднення, в тому числі і забруднення джерел. Закликаємо усіх небайдужих,– берегти водні скарби, які не лише порятують у спеку, а й збережуть річку, а отже й життя навколо неї. Адже саме від чистоти і повноти річок залежить якість життя і здоров’я людей, ведення ними сільського господарства, тваринництва.

Посилання: http://facebook.com/pg/npptsuman/photos/?tab=album&album_id=2277931265764633

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВОДИ 2021 – Гніздичівська територіальна громада

Вода – це найважливіша на нашій планеті рідина.

У воді зароджується життя. Без неї неможливе існування рослин і тварин. Життя є лише там, де є

вода і, навпаки, де знаходиться вода, там є життя.

Споживання достатньої кількості води – це один з кращих способів запобігти утворенню каміння в нирках. Вода як би “мастить” суглоби, виконуючи тим самим роль амортизації для спинного мозку, а також регулює температуру тіла і забезпечує еластичність шкіри. Вода необхідна для нормального травлення. Беручи участь в обміні речовин, ця унікальна рідина дозволяє зменшити жирові накопичення і понизити вагу.

Недостатнє споживання води порушує нормальну життєдіяльність організму: з’являється утомленість і знижується працездатність, порушуються процеси травлення і засвоєння їжі, сповільнюється перебіг біохімічних реакцій, збільшується в’язкість крові, що створює умови утворення тромбів, порушується процес кровотворення.

Тому деякі фахівці схиляються до думки, що нормальній здоровій людині потрібно випивати все-таки 1,5 – 2 літри води в день. Щоб у жодному випадку не припуститися навіть невеликого обезводнення. І помиляється той, хто не п’є воду, а лише чай та каву, адже ці напої сприяють виведенню рідини з організму, а не її засвоєнню.

БЕРЕЖІТЬ ВОДУ – ПІКЛУЙТЕСЯ ПРО МАЙБУТНЄ!

Провідний інженер з використання водних ресурсів

Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну

Шумська Г.М.

22 березня – Міжнародний День Води. ЩО ТАКЕ ВОДА?

Дата: 04.03.2019 17:15

Кількість переглядів: 1542

22 березня – Міжнародний День Води.

ЩО ТАКЕ ВОДА?

22 березня у всьому світі відзначають Міжнародний день води. Резолюцію про святкування Міжнародного дня води прийнято на 47 сесії Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй у листопаді 1992 року. У 2000 році ООН прийняла Декларацію тисячоліття ООН та розробила спеціальну Програму дій на ХХІ століття, яка дала б змогу забезпечити кожного жителя нашої планети чистою питною водою.

1. ЩО ТАКЕ ВОДА?

Вода – найпоширеніша і найбільш незвичайна речовина на нашій планеті. Вона має унікальні хімічні й фізичні властивості, які відіграють надзвичайну роль у підтримці життя на Землі. Вода може існувати у трьох агрегатних станах – твердому, рідкому та газоподібному. Перехід з одного стану в інший залежить від температури й тиску повітря.

ПОРТРЕТ МОЛЕКУЛИ

Молекула води складається з одного атому Оксигену і двох атомів Гідрогену. Атоми Гідрогену мають позитивний електричний заряд, а атом Оксигену негативний. Через це виникає притягання атомів, що називається водневим зв’язком.

ГНУЧКИЙ ЕЛЕМЕНТ

Земля – єдина планета в Сонячній системі, де вода може існувати в трьох станах. З підвищенням температури молекула води починає рухатися швидше. У черзі послідовних перетворень цей універсальний елемент природи проходить три стадії: лід перетворюється на воду, а вода – на пару. У процесі перетворень вода переносить із собою хімічні елементи із ґрунту в рослини, із суші в океани, з атмосфери на землю.

ТВЕРДА ВОДА

Зв’язки між молекулами води такі сильні, що утворюється тверда кристалічна ґратка й формується лід. Молекули збираються разом у формі добре знайомого шестикутного кристалу. Лід при нормальному тиску існує тільки за температури 0?С і нижчої та має меншу густину, ніж вода.

РІДКА ВОДА

При нормальних температурах зв’язки між молекулами слабшають, і вони починають рухатися швидше. Вода стає рідиною, найбільш характерна особливість якої – плинність (текучість).

ГАЗОПОДІБНА ВОДА

При високих температурах молекули води починають швидко переміщуватися, більшість водневих зв’язків рвуться й вода перетворюється на пару. Усупереч загальноприйнятій думці, вона невидима. Та “пара”, що виривається з киплячого чайника, – це насправді безліч дрібних крапельок води.

ЛІТАЮЧІ ВОДОЙМИ

Випаровуючись із поверхні Землі вода конденсується в атмосфері, тобто переходить із пароподібного стану в рідкий або кристалічний. Так утворюються хмари. Вони складаються зі скупчених дрібних краплинок води або кристалічного льоду й рухаються в атмосфері на різній висоті. Ці “шарувато-купчасті” хмари не проллються дощем.

ВИСЯЧІ БУРУЛЬКИ

Краплинки води, що утворюються при таненні снігу або льоду, знову перетворюються на лід у вигляді бурульки, коли температура повітря опускається нижче 0?С. Бурулька поступово стає товщею й довшою, здебільшого довшою, тому що вода продовжує стікати вниз по її поверхні й замерзає на кінчику. Ці є зими Ви могли побачити бурульки довжиною навіть до кількох метрів.

ЛЕТИМО СТРІМКО ВГОРУ.

Під час кипіння води бульбашки повітря стрімко піднімаються вгору. Температура за якої починається кипіння, залежить від атмосферного тиску. На висоті вода закипає при більш низьких температурах.

КАПІТОШКА – КРАП, КРАП, КРАП…

Крапля води має кулясту форму, тому що молекули на її поверхні тримаються одна за одну міцніше, ніж молекули під ними. Виникає так званий поверхневий натяг. Він і допомагає краплі набути форму кулі.

БЛАКИТНА ПЛАНЕТА

Землю часто називають блакитною планетою саме внаслідок значних запасів води, що перебуває тут у твердому, рідкому й газоподібному станах. Постійно перемішуючись вода послідовно переходить із одного стану в інший. Цей нескінчений ряд перетворень називається кругообігом води в природі. Найбільший обсяг її, близько 90% усіх запасів на Землі, зосереджено у гідросфері. До неї входять океани, моря та інші великі водні об’єкти, зокрема такі, як озера й річки. Друге місце за запасами води посідає кріосфера. Це шапки полярних льодів, льодовики та сталий сніговий покрив. Воду також можна виявити в літосфері, тобто у верхніх шарах земної кори. Невелика кількість її присутня в атмосфері у вигляді хмар. Що складаються з водяної пари, дрібних краплинок або кристаликів льоду.

ЗАМКНУТЕ КОЛО

Нескінченний процес кругообігу води призводить у дію Сонце. Цей глобальний процес здійснюється в замкнутому циклі, тому загальна кількість води на планеті відносно постійна. Вода з’єднує між собою різні компоненти природи, перетворюючи їх на єдину географічну систему. Збалансованість цього процесу – необхідна умова здоров’я планети Земля. Вода на Землі відіграє ту ж роль, що й кров в організмі людини, і не випадково структура річкової мережі дуже схожа на структуру кровоносної системи людини.

2. ВОДА КРІЗЬ ПРИЗМУ ІСТОРІЇ.

СВІТ ПОХОДИТЬ З ВОДИ

Світ походить від води – говорив Фалес Мілетський, один зі стародавніх мудреців. А й справді, історія Землі – це перш за все історія води. У воді виникло життя. Різноманітна і щедра, беззахисна і сильна, вода безперервно змінювала і змінює обличчя нашої планети. То тече в річках і океанах, то парою піднімається в хмари, то покриває водойми льодом.

ХРАМИ ЕСКУЛАПА

У древніх грецьких книгах є свідчення, що 4000 років тому хворих лікували в купелі при храмах. Хитромудрі грецькі жерці суворо берегли таємниці свої від непосвячених, добре знали цілющу силу води. Вони будували храми Ескулапа поблизу джерел та старанно їх оберігали.

НЕПЕРЕМОЖНІ ГАЛЛИ

Про цілющі властивості вод знали ще галли. Археологи знайшли біля деяких джерел олтарі, побудовані на честь бога Борво (“киплячий”). З часів Римської імперії збереглися плити з висіченими на них написами, що вказували дорогу до “священних вод Теркумса”, покликаних служити “здоров’ю та радості”.

СРІБЛО – ПАНАЦЕЯ ВОДИ

Цілющі властивості води, яких вона набуває після контакту з металічним сріблом, були відомі давно. Про це свідчать історичні книги, праці з медицини. Історик античного світу Геродот свідчить, що в V ст. до н. е. персидський цар Кір під час походів користувався водою, що зберігалася в срібних “священних” посудинах. В індуських релігійних книгах є згадки про обеззаражування води шляхом короткочасного занурення в неї розжареного срібла. В деяких країнах існував звичай: під час освячування колодязів кидати в них срібні монети, а також зберігати воду в срібних чашах. Вважали, що це покращує якість води.

ВОДА – ЕЛІКСИР ЖИТТЯ

Людина здавна мріяла про безсмертя. Мандрівники в заморських країнах, алхіміки в лабораторіях настирливо шукали еліксир життя та джерело вічної молодості. Та вони й не здогадувалися, що таємничий еліксир – це звичайна вода. Тисячі років може лежати в сухій землі зерно, та доторкнись його життєтворча крапля води – воно оживає. В усі часи вода перетворювала засушливі степи на плодотворні поля, а спекотні піски – в квітучі оазиси.

ЖИВА ВОДА

Через безліч казок та переказів різних народів і часів пройшла легенда про “живу” воду. Вона зцілювала рани, оживляла мертвих, надавала сміливості та стократно збільшувала сили. І не випадково людина наділяла воду такими магічними властивостями. Коріння цих уявлень заховані в глибині віків.

ВОДНІ РЕСУРСИ СВІТУ ТА УКРАЇНИ

ЩО ТАКЕ ВОДНІ РЕСУРСИ?

Водні ресурси – це поверхневі і підземні води, придатні для використання в повсякденному житті. Частина користувачів (промисловість, сільське і комунальне господарства) безповоротно забирають воду з рік, озер, водосховищ, водоносних горизонтів. Інші використовують не саму воду, а її енергію, водну поверхню або водоймище загалом (гідроенергетика, водний транспорт, рибництво, рекреація).

РОЗПОДІЛ ВОДИ

Хоча води на Землі ніби дуже багато, нею вкрито 70 відсотків поверхні та складність і проблема життя на планеті в тому, що водні ресурси розміщені нерівномірно. Якщо на частку Америки припадає 45 відсотків, Азії – 28, Європи – 15, то Африки – 9 відсотків. А отже: на одну людину американського континенту припадає 24 тис. м3 на рік, у Європі – 9300, Африці – 5000, а в Азії – 3400 м3 на рік. Обсяг річкових вод становить лише 0,002% загальних запасів води на землі, але їх значення важко переоцінити. З ростом попиту на воду виникає ціла низка екологічних проблем, що стосується річок, озер, підземних вод і водоносних шарів.

ПОТРЕБИ У ВОДІ

Вода є найпоширенішою речовиною на землі, але й потреба у воді значна. Населення землі за добу використовує 7 млрд. т води. Міський мешканець вживає в середньому до 200 л протягом доби, і ця цифра має тенденцію до зростання. У середній за водністю рік мінімальне споживання води однією людиною – 1000 м3. Саме така середня питома водозабезпеченість в Україні. Проте цей рівень у світі дуже різний. Так, у 29 країнах він менший від мінімального, у 19 – не перевищує 500, а в Кувейті становить тільки 10 м3 на людину.

Сьогодні 460 млн. людей (понад 8 відсотків населення світу) живуть на територіях недостатнього водозабезпечення. Це переважно в країнах Південної та Північної Африки, Сходу та Південно-Західної Азії. Невтішні й прогнози. Передбачається, що без істотного поліпшення управління водними ресурсами до 2025 року потерпатимуть від нестачі води 365 млн. мешканців планети.

В Україні найбільше свіжої води (48%) споживає промисловість, 40% води йде на потреби сільського господарства, 12% припадає на комунальне господарство міст та інших населених пунктів.

ВОДИ В УКРАЇНІ НАЙМЕНШЕ…

В Україні у рік загальні запаси природної води протягом року складають 94 км3, з яких доступні для використання тільки 56 км3. Основна частина водних ресурсів припадає на річковий стік, 60% якого формується на території України, а решту води ми отримуємо від наших сусідів. Запаси прісних підземних вод в Україні ще менші і рівні всього 27 км3, з яких 9 км3 не пов’язані з поверхневим стоком, тобто не можуть відновлюватись. Все це засвідчує, що Україна є однією з найменш забезпечених водою серед країн Європи. Так, на одного жителя України припадає всього 1 тис. м3 води, для порівняння в Росії цей показник складає 31 тис., в Німеччині – 2 тис., в Польщі – 1,6 тис. дуже відрадно, що для Закарпаття ця цифра досягає 7 тис. м. куб на одного жителя.

Всього на території України понад 70 тис. річок (тільки в Закарпатті їх близько 10 тис.), але тільки 117 (4 в Закарпатті) з них мають довжину понад 100 км. Найбільшими річками країни є Дніпро, Дністер, Південний Буг та Сіверський Донець. Найбільшими річками Закарпаття є Тиса, Латориця, Уж, Боржава. Влітку річки стають маловодними, чимало з них міліють і навіть пересихають. Для затримання талих снігових вод і регулювання стоку на більшості рік створено більше тисячі водосховища; здатних вмістити 55 км3 води. Найбільші за обсягом водосховища розташовані в басейні Дніпра. Для постачання води у маловодні райони Сходу та Півдня країни збудовано цілу низку магістральних каналів та створено великі зрошувальні системи, а у районах надлишкового зволоження або уповільненого стоку діють комплекси меліоративних систем (Закарпаття та Прикарпаття). Озер у країні понад 20 тисяч, 43 з них мають площу, яка перевищує 10 км2. Великі озера розташовані в плавнях Дунаю і на узбережжі Чорного моря. Найбільше озеро Полісся – Світязь. Синевир – найбільше озеро Закарпаття.. Загальна площа боліт становить 12 тис. км2. Розташовані вони переважно в Поліссі.

В цілому водні ресурси України можна охарактеризувати як недостатні. У маловодні роки дефіцит води відчувається навіть у басейнах великих рік, тому в Україні проблема води завжди є і буде актуальною й гострою. Забезпеченість водними ресурсами є однією з неодмінних складових національної безпеки України.

ПИТИ ЧИ НЕ ПИТИ?

Українці споживають в середньому близько 350 літрів води щодоби і вже через 15-20 років нас очікує дефіцит питної води, На сьогодні Україна забезпечена водою лише на 30-40 %, при цьому майже 300 населених пунктів отримують неякісну воду. Найгірша якість води у Донецькій, Запорізькій, Луганській, Одеській та Херсонській областях. Більше 55% міст в Україні з чисельністю населення понад 100 тисяч через дефіцит потужностей забезпечуються водою за графіком, що сприяє її бактерицидному забрудненню.

Кожна людина вживає воду за двома критеріями – угамування спраги та відновлення втрат рідини. При цьому кожен прагне пити воду, що відповідає найвищим стандартам якості й є безпечною для щоденного вживання. З моменту свого існування, людина завжди тягнеться до джерельної води, надає перевагу саме природній воді. Де ж знайти таку воду?

ПІДЗЕМНЕ ЦАРСТВО

Тільки тут, в підземному царстві водоносних горизонтів, де глибина сягає більше 200 м., природна вода зберегла свої цілющі властивості Щільні шари глини, піску, крейди та пісковик, що формують поверхню, не дозволяють забрудненню, спричиненому діяльністю сучасної людини, проникнути у воду. Цей водоносний горизонт вчені називають “Сеноманськиим”, який є природно чистим, оскільки утворився він сотні мільйонів років тому.

ХОЧУ ПИТИ !

Зараз більшість людей вгамовує спрагу – бутильованою питною водою. Для здорових дорослих людей жодних застережень щодо вживання такої води немає. При цьому краще вибирати воду, що відповідає найвищим стандартам якості, котра безпечна для щоденного вживання та не потребує попереднього узгодження з лікарем.

ХТО ЗАБРУДНЮЄ ВОДНІ РЕСУРСИ?

Головними забруднювачами водних ресурсів в Україні є комунальне та сільське господарство, хімічна, металургійна та гірничодобувна промисловість. Десятки тисяч тон забруднювачів потрапляють у водотоки країни. Ці страшні цифри є відображенням реального стану наших водотоків у кожному місті та селищі країни.

ЗДАТНІСТЬ ДО САМООЧИЩЕННЯ

У води є багато чудових властивостей, одна з них – здатність до самоочищення. Але при значному забрудненні, зменшення кисню у воді не сприяє процесам самоочищення. Забруднення в наш час стало всесвітнім лихом. І зараз майже у всіх країнах виникає проблема відсутності достатньої кількості чистої води, так як повна зміна води в атмосфері здійснюється через 9 днів, річкова вода в середньому змінюється 20 разів на рік, а для повної зміни підземних вод необхідно не менше 8 тис. років.

ФАКТОР БЛАГОПОЛУЧЧЯ

2,6 мільярда людей в світі не мають доступу до каналізації, а 1,8 мільйона дітей щорічно помирають від діареї та інших захворювань, викликаних брудною водою і відсутністю каналізації. На даний час у цілому світі обсяги використання води перевищують обсяги її відновлення.

В Україні більше 30 міста та понад 500 селищ міського типу ще не мають централізованих систем каналізації. Близько 120 комплексів очисних споруд перевантажені і працюють не ефективно, внаслідок чого з року в рік погіршується санітарний стан річок та водоймищ, цілий ряд яких є джерелом питного водопостачання міст та інших населених пунктів України. В аварійному стані знаходиться більш як 1500 км каналізаційних мереж, спрацьована і потребує заміни значна кількість технологічного обладнання. Діючі споруди каналізації, що запроектовані та експлуатуються за старими нормативами, не здатні здійснювати очистку стоків відповідно до нових норм.

Локальні очисні споруди і обладнання для зневоднення вилучених осадів на більшості підприємств відсутні або працюють неефективно. В процесі виробничої діяльності підприємства скидають в міську каналізацію висококонцентровані промислові стоки, що призводить до порушення технологічної дисципліни та робить непридатним для використання в сільському господарстві осадів міських стічних вод, а також завдає великої шкоди як виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства, так і навколишньому природному середовищу.

Продовжується введення в експлуатацію об’єктів житла, соцкультпобуту без відповідного нарощування потужностей водоохоронних об’єктів. Будівництво органами місцевої влади водоохоронних комплексів практично зупинилось.

В той же час, більш ніж 75 відсотків населення України споживає воду з поверхневих джерел водопостачання, тобто якість води в них є фактором санітарного та епідемічного благополуччя населення. Сьогодні всі ці джерела мають високий ступінь забрудненості (ІІІ-ІУ клас якості).

ЯК ЗМЕНШИТИ ЗАБРУДНЕННЯ ВОДОЙМ?

Таке становище не може бути визнано задовільним. Тому, враховуючи тяжкий економічний стан в Україні, для поліпшення екологічного стану доцільно зосередити зусилля в першу чергу на інтенсифікації та технічному переобладнанні діючих водоохоронних комплексів з впровадженням більш ефективних технологій та обладнання Це дасть змогу на першому етапі з найменшими економічними втратами запобігти збільшенню скидання стоків у водойми України.

МАЙЄБУТНЄ ВОДНИХ РЕСУРСІВ: ЧОГО ЧЕКАТИ ЗАВТРА?

Довгий час вважалося, що запаси прісної води невичерпні, що вони мають здатність до самовідновлення. У результаті безконтрольної господарської діяльності кількість придатної для пиття води різко зменшилась. Так, якщо в 1900 році людством було використано лише 5% запасів прісних вод, то у 2005 році – вже 35%. Більше мільярда жителів нашої планети живуть в умовах постійного гострого дефіциту питної води, а до 2050 року біля 7 млрд. чоловік відчуватимуть нестачу якісної прісної води.

Вже сьогодні у країнах, що розвиваються, кожен третій житель страждає від нестачі питної води і відсутності належних санітарних умов, без яких неможливе нормальне життя. У цих країнах приблизно 80% усіх хвороб та одна третина смертних випадків викликані споживанням забрудненої питної води. Вже тепер у багатьох країнах світу спостерігається гострий дефіцит води, а ще більше країн наближаються до цієї ситуації.

Нині понад 1 млрд. людей споживають непридатну для споживання воду, а 2,4 млрд. (тобто 40 відсотків населення планети) не мають належних умов очищення питної води. 3,4 мільйона людей у світі, переважно діти, щорічно вмирають від хвороб, спричинених низькою якістю води. На планеті сьогодні забруднено близько 12 тис. млрд. метрів води, що можна порівняти з об’ємом десяти найбільших річок світу. І при збереженні та зростанні таких темпів забруднення, планета до 2050 року втратить 18 тис. млрд. м3 прісної води.

НЕ БУТЬ ОСТОРОНЬ!

Стан водних ресурсів, їх відтворення і якість безумовно залежать від режиму їх використання. Існуюча в Україні система управління водними ресурсами вимагає істотного поліпшення. Але вирішити проблеми річок без участі широких кіл громадськості, людей, які проживають саме на їх берегах, неможливо. Українці завжди шанобливо ставилися до природи. В наш час через ігнорування природоохоронних підходів до господарювання негативний вплив людської діяльності проявляється повсюдно. Часто економічні та споживацькі підходи до використання природних ресурсів переважають над екологічними і навіть над здоровим глуздом. Широкого розмаху набуло будівництво на берегах водойм, інтенсивно продовжується їх забруднення стічними водами, тим самим річки та озера втрачають здатність до самоочищення. Все це впливає на якісний стан водних ресурсів.

Ми будуємо міста й села біля води, ми відпочиваємо біля води, ми використовуємо воду у виробництві. Наша економіка побудована на використанні води і продукція, яку ми купуємо або продаємо, так чи інакше складається з води. Повсякденне наше життя побудовано на воді і створено з води. Без води, що оточує нас – вологості повітря, бурхливої течії річок, струменю води в крані на кухні – наше життя було б неможливим.

Тому кожен з нас повинен зробити якусь маленьку добру справу для збереження, охорони та відтворення водних ресурсів. Хтось з Вас вчасно закриє кран на кухні чи у ванній кімнаті й тим самим збереже десяток літрів чистої води, інший – викине випиту пляшку води не в річку, а в спеціальний сміттєвий контейнер, а дехто навіть очистить джерело, яке повністю замулене і може просто пересохнути спекотним літом. А що саме зробити Вам, хай підкаже Вам серце. Не відмовляйтесь від добрих справ, адже все що Ви зробите повернеться Вам сторицею. Не будьте байдужими, не будьте осторонь.

БЕРЕЖІТЬ ВОДУ – ПІКЛУЙТЕСЬСЯ ПРО МАЙБУТНЄ!

« повернутися

Где вода на Земле?

• Школа водных наук ГЛАВНАЯ • Основы водных ресурсов • Круговорот воды •

Где вода на Земле?

« Вода, вода, везде ….»
Вы слышали эту фразу, и в отношении воды это действительно так. Земля (почти) повсюду: над Землей в воздухе и облаках , на поверхности Земли в реках , океанов , льда , растений , в живых организмах и внутри Земли в верхних нескольких милях земли .

Для приблизительного объяснения того, где находится вода на Земле, взгляните на эту гистограмму. Возможно, вы знаете, что водный цикл описывает движение воды на Земле, поэтому имейте в виду, что диаграмма и таблица ниже представляют присутствие воды на Земле в определенный момент времени. Если вы вернетесь через миллион лет, несомненно, эти числа будут другими!

Левая полоса: Вся вода, пресная вода и соленая , на Земле, внутри и над Землей.
Центральная планка: Вся пресноводная
Правая полоса: Только часть пресной воды находится в поверхностных водах (реки и озера и т. Д.), Снегу и льду, а также относительно неглубоких грунтовых водах.

Вот гистограмма, показывающая, где находится вся вода на Земле, внутри и над Землей. На гистограмме слева показано, что почти вся вода на Земле соленая и содержится в океанах. Из небольшого количества, которое на самом деле является пресной водой, только относительно небольшая часть доступна для поддержания жизни человека, растений и животных.

Обратите внимание на то, что из общего объема воды в мире, составляющего около 332,5 миллионов кубических миль воды, более 96 процентов составляют соленые воды. Из общего количества пресной воды более 68 процентов заключено во льдах и ледниках. Еще 30 процентов пресной воды находится в земле. Источники пресной поверхностной воды, такие как реки и озера, составляют всего около 22 300 кубических миль (93 100 кубических километров), что составляет примерно 1/150 одного процента от общего объема воды. Тем не менее, реки и озера являются источниками большей части воды, которую люди используют каждый день.

В первом столбце обратите внимание на то, что пресная вода составляет лишь 2,5% воды на Земле — количество, необходимое для выживания жизни.
Средняя полоса показывает распределение пресной воды. Почти все это заключено во льду и в земле. Лишь немногим более 1,2% всей пресной воды составляет поверхностная вода, которая удовлетворяет большинство жизненных потребностей.
Правая полоса показывает распределение поверхностных пресных вод. Большая часть этой воды заключена во льду, а еще 20,9% находится в озерах.Реки составляют 0,49% поверхностных пресных вод. Хотя реки составляют лишь небольшое количество пресной воды, именно здесь люди получают большую часть своей воды.

Одна оценка глобального водораспределения
(проценты округлены, поэтому не добавляется к 100)

Источник воды	Объем воды в кубических милях	Объем воды, куб. Км	Процент пресной воды	Процент от общего количества воды
Океаны, моря и заливы	321 000 000	1,338,000,000	–	96.54
Ледяные шапки, ледники и вечный снег	5 773 000	24 064 000	68,7	1,74
Подземные воды	5 614 000	23 400 000	–	1,69
Свежий	2 526 000	10 530 000	30,1	0,76
Физиологический раствор	3 088 000	12 870 000	–	0.93
Влажность почвы	3,959	16 500	0,05	0,001
Подземный лед и вечная мерзлота	71 970	300 000	0,86	0,022
Озера	42,320	176 400	–	0,013
Свежий	21 830	91 000	0.26	0,007
Физиологический раствор	20 490	85 400	–	0,006
Атмосфера	3 095	12 900	0,04	0,001
Болотная вода	2,752	11 470	0,03	0,0008
Реки	509	2 120	0.006	0,0002
Биологическая вода	269	1,120	0,003	0,0001

Источник: глава Игоря Шикломанова «Мировые ресурсы пресной воды» в Питере Х. Глейке (редактор), 1993, Вода в кризисе: Путеводитель по мировым ресурсам пресной воды (Oxford University Press, Нью-Йорк).

Вода как природный ресурс

На Земле более 326 миллионов триллионов галлонов воды.Менее 3% всей этой воды — это пресная вода, и более двух третей из этого количества заключено в ледяных шапках и ледниках. Вокруг так много воды, что кажется, что ее хватит на миллионы лет. Но знаете ли вы, что даже воды, которой, кажется, много, может однажды не хватить?

Сколько воды на Земле?
Давайте начнем с получения справочной информации о воде. Сколько воды на Земле? Для краткого обзора перейдите на этот веб-сайт.

Получение энергии из воды
Наиболее важным видом использования воды является производство гидроэлектроэнергии за счет использования ее энергии. По сравнению с другими ресурсами, которые используются для производства энергии и электроэнергии, вода считается возобновляемой, а также с наименьшим количеством твердых отходов при производстве энергии. Чтобы узнать больше о различных применениях и преимуществах использования воды в качестве энергетического ресурса, посетите этот веб-сайт.

Чтобы увидеть, сколько воды использует для получения энергии такая страна, как США, посетите эту страницу.Другой веб-сайт дает вам похожую картину.

Экономия воды
Невозможно представить, чтобы мы выполняли наши повседневные дела, такие как мытье посуды или одежды, или даже пользовались туалетом без воды. Чтобы получить краткое представление о том, сколько воды потребляет среднее домохозяйство и о способах экономии и экономии воды, посетите этот веб-сайт. Более авторитетный сайт EPA дает вам больше предложений о том, что вы можете сделать для экономии воды на этом сайте.

У нас когда-нибудь закончится вода?
Приятно думать о воде как о возобновляемом ресурсе, но мы также должны знать, к чему может привести безграничная эксплуатация ресурса.По данным ПРООН, «район испытывает нехватку воды, когда годовые запасы воды падают ниже 1700 м3 на человека.

Когда годовые запасы воды падают ниже 1000 м3 на человека, население сталкивается с нехваткой воды». Посетите эту страницу, чтобы понять суровую реальность нехватки воды в Африке. Прогнозируется, что к 2025 году большинство стран Африки и Западной Азии столкнутся с серьезной нехваткой воды из-за увеличения населения и спроса на воду.

Другая интересная статья предсказывает, что земная вода быстрее просачивается в ядро земли и приведет к истощению поверхностных вод.Для получения подробной информации посетите этот веб-сайт.

Подземные воды | Информация о воде Земли

Содержание страницы Кимберли Маллен, CPG

Распределение воды на Земле

Земля известна как «Голубая планета», потому что 71 процент поверхности Земли покрыт водой. Вода также существует под землей и в виде водяного пара в воздухе. Вода — конечный источник. Вода в бутылках, потребляемая сегодня, может
быть той же водой, которая когда-то текла по спине шерстистого мамонта.Земля — замкнутая система, а это означает, что очень небольшое количество вещества, включая воду, когда-либо покидает или входит в атмосферу; вода, которая была здесь миллиарды лет назад, все еще здесь
сейчас же. Но Земля очищает и пополняет запасы воды через гидрологический цикл.

Земля изобилует водой, но, к сожалению, лишь небольшой ее процент (около 0,3 процента) может быть использован даже людьми. Остальные 99,7% находятся в океанах, почвах, ледяных шапках и плавают в атмосфере.Тем не менее, большая часть из 0,3%,
можно использовать недостижимо. Большая часть воды, используемой людьми, поступает из рек. Видимые водоемы называются поверхностными водами. Большая часть пресной воды фактически находится под землей в виде почвенной влаги и в водоносных горизонтах. Подземные воды могут
подпитывать ручьи, поэтому река может продолжать течь даже в отсутствие осадков. Люди могут использовать как грунтовые, так и поверхностные воды.

Распределение воды на Земле

Воды океана: 97.2 процента
Ледники и другой лед: 2,15 процента
Подземные воды: 0,61 процента
Пресноводные озера: 0,009 процента
Внутренние моря: 0,008 процента
Влажность почвы: 0,005 процента
Атмосфера: 0,001 процента
Реки: 0,0001 процентов.

(Ссылка: http://ga.water.usgs.gov/edu/earthwherewater.html)

(Источник: Nace, USGS, 1967 и The Hydrologic Cycle (Pamphlet), USGS, 1984 )

Поверхностные воды намного легче достижимы, поэтому они становятся наиболее распространенным источником питьевой воды.Люди используют около 321 миллиарда галлонов поверхностных вод в день. Ежедневно используется около 77 миллиардов галлонов грунтовых вод. Также существуют проблемы с загрязнением
водоснабжения. Это еще больше ограничивает количество воды, доступной для потребления человеком. Вода встречается во многих разных формах и во многих разных местах. Хотя количество воды, которое существует, кажется, изобилие, доступность
вода для потребления человеком ограничена.

Поверхностные воды

Поверхностные воды можно описать просто как воду, которая находится на поверхности Земли.Сюда входят океаны, реки и ручьи, озера и водохранилища. Поверхностные воды очень важны. Они составляют примерно 80 процентов используемой воды.
ежедневно. В 1990 году одни только Соединенные Штаты использовали приблизительно 327 000 миллиардов галлонов поверхностной воды в день. Поверхностные воды составляют большую часть воды, используемой для коммунального снабжения и орошения. Он играет меньшую роль в майнинге
и животноводство. Океаны, являющиеся крупнейшим источником поверхностных вод, составляют примерно 97 процентов поверхностных вод Земли.Однако, поскольку океаны имеют высокую соленость, вода не пригодна для питья. Усилия
был сделан для удаления соли из воды (опреснение), но это очень дорогостоящее мероприятие. Соленая вода используется в процессе добычи полезных ископаемых, в промышленности и в производстве электроэнергии. Океаны также играют жизненно важную роль в гидрологическом цикле, регулируя
глобальный климат и обеспечение среды обитания для тысяч морских видов.

Реки и ручьи представляют собой текущие поверхностные воды.Сила тяжести естественным образом притягивает воду с большей высоты на меньшую. Реки получают воду из двух источников: грунтовые воды и сток. Реки могут получать воду из
грунт, если они врезаются в грунт, то есть участок, в котором грунт пропитан водой. Это называется базовым потоком в ручье. Сток течет вниз по склону, сначала небольшими ручьями, затем постепенно сливаясь с другими ручьями и ручьями, увеличиваясь.
размером, пока не сформируется река. Эти небольшие ручьи или притоки, в которых начинается река, известны как истоки.Источники из замкнутых водоносных горизонтов также могут вносить свой вклад в реки.

Река рано или поздно впадает в океан. Длину реки определить сложно, особенно если у нее много притоков. На веб-сайте USGS длина реки определяется как «расстояние до точки истока от первоначального истока, где
название определяет полную длину. «Для того, чтобы вода текла, у реки должна быть улучшенная земля, то есть земля, которая находится на более высоком уровне, чем река. Земля, которая улучшает качество любой точки на реке, известна как дренаж
бассейн или водораздел.Гряды возвышенностей, такие как Континентальный водораздел, разделяют два водосборных бассейна. Текущая вода чрезвычайно мощна и играет важную роль в создании ландшафта и в жизни людей. Проточная вода используется для многих
причины, включая орошение и производство гидроэлектроэнергии. Реки разрушают ландшафт и изменяют топографию Земли, вырезая каньоны и перемещая почву и наносы, создавая плодородные равнины. Реки несут почву и отложения, которые
были смыты в реку во время дождя или таяния снега.Чем быстрее движется вода, тем больший размер частиц может нести река. Геологическая служба США измеряет количество наносов, которые несет река, путем измерения стока или количества наносов.
воды, протекающей мимо данного участка; и концентрация осадка. Осадки в реке могут быть полезными и вредными. Осадки, отложенные на берегах и в пойме, создают прекрасные сельскохозяйственные угодья. Однако осадок может навредить и даже разрушить
плотины, водохранилища и жизнь в ручье. Кроме того, во время паводков эти отложения могут оставаться в нежелательных местах в виде липкой вонючей грязи.

Измерение расхода воды осуществляется путем определения стадии потока и расхода потока. Уровень потока, или точка отсчета, — это высота поверхности воды в футах над произвольной контрольной точкой. Расход струи — это измерение
количество воды, протекающей в определенный момент времени. Он измеряется в кубических футах в секунду. Измерение расхода определяет количество воды, протекающей в реке на любой стадии течения. Чтобы произвести это измерение,
ширина реки, а также глубина и скорость воды в различных точках должны быть измерены на нескольких разных стадиях течения.Поперечный разрез реки делится на интервалы и вычисляется площадь каждого интервала. Если бы скорость была
измеряется на разных глубинах на одном и том же вертикальном интервале, затем скорость усредняется. Чтобы определить расход за интервал, площадь умножается на скорость. Чтобы найти расход всего ручья, нужно усреднить все интервалы.
разряды рассчитываются. Важно проводить замеры расхода воды в ручье на различных этапах водотока, даже на этапе паводка.

Река достигает стадии паводка, когда река выходит из берегов. Стадия паводка может быть определена путем измерения уровня воды в ручье или просто высоты воды в ручье, измеренной от дна реки. Поток реки может увеличиваться в геометрической прогрессии.
по мере увеличения габаритной высоты. Таким образом, небольшое увеличение высоты колеи может указывать на то, что река достигла стадии разлива. Наводнения — довольно частое, но опасное стихийное бедствие.

Обычно они возникают из-за того, что шторм или быстрое таяние снега вызвали больше стока, чем может унести ручей.Обрушение плотин, оползни, перекрывающие русла ручьев, и приливы — некоторые другие причины наводнений. Погодные условия могут сильно повлиять на то, когда и
где произойдет затопление. Изучая эти закономерности, геологи могут определить подверженность региона наводнениям в определенное время года. Период повторяемости, измеряемый годами, описывает величину наводнения. Изменения
в водосборном бассейне, например, при заготовке древесины или строительстве домов, может изменить силу наводнения.Обычно засушливая земля, которая покрывается водой во время наводнения, называется поймой. Ограничения на использование земель в поймах рек
регулируется пойменным зонированием. Были построены дамбы и дамбы, чтобы уменьшить ущерб, причиненный наводнениями.

Когда текущая вода достигает участка земли, который полностью окружен возвышенностями, образуется озеро. Вода не задерживается в этой низкой области, она просто уходит медленнее, чем скорость поступающей воды. Озера могут сильно различаться по
площадь, глубина и тип воды.Большинство озер пресноводны, однако некоторые, например, Большое Соленое озеро и Мертвое море, имеют соленую воду. Вопреки распространенному мнению, водоем — это не то же самое, что озеро. Водохранилище — это искусственное озеро, созданное рекой.
быть запруженным. Вода в водоеме движется очень медленно по сравнению с рекой. Таким образом, большая часть наносов, которые несет река, оседает на дно водохранилища. В конечном итоге резервуар заполнится осадком и грязью.
и пришли в негодность.

Круговорот воды

Круговорот воды или круговорот воды — это графическое представление того, как вода циркулирует в окружающей среде.Молекулы воды остаются постоянными, хотя они могут меняться между твердой, жидкой и газовой формами. Капли воды в океане испаряются, что
это процесс превращения жидкой воды в водяной пар. Испарение может происходить с поверхности воды, земли и снежных полей в воздух в виде водяного пара. Влага в воздухе может конденсироваться, что является процессом превращения водяного пара в воздухе.
в жидкую воду. Капли воды на внешней стороне стакана с холодной водой представляют собой конденсированную воду. Конденсация — это процесс, противоположный испарению.Водяной пар конденсируется на крошечных частицах пыли, дыма и кристаллах соли, становясь частью облака. После
некоторое время капли воды соединяются с другими каплями и падают на Землю в виде осадков (дождь, снег, град, мокрый снег, роса и иней). После того, как осадки выпадут на Землю, они могут перейти в водоносный горизонт в виде грунтовых вод или капель.
может оставаться над землей в виде поверхностных вод. Гидрологический цикл — важное понятие для понимания. Вода имеет множество применений на Земле, например, для потребления людьми и животными, для производства энергии, а также для промышленных и сельскохозяйственных нужд.Осадки — в
форма дождя и снега — тоже важно понимать. Это основной путь, по которому вода в небе спускается на Землю, где она наполняет озера и реки, подпитывает подземные водоносные горизонты и дает напитки растениям и растениям.
животные. Разное количество осадков выпадает на разных участках Земли с разной скоростью и в разное время года.

Одной из проблем круговорота воды на Земле является загрязнение воды. Химические вещества, которые часто попадают в воду, удалить очень сложно, если вообще возможно.Одним из потенциальных источников загрязнения воды является сток, то есть наземный сток воды.
Хотя осадки вызывают сток, удаление растительности с земли может увеличить сток в определенной области. Осадки и почва из этих мест, не говоря уже о любых пестицидах или удобрениях, смываются в ручьи,
океаны и озера. Что происходит с дождем после его выпадения, зависит от многих факторов, таких как интенсивность и продолжительность дождя, топография земли, почвенные условия, степень урбанизации и густота растительности.Распространенное заблуждение
о дожде, что он имеет форму слезы, когда на самом деле он больше похож на булочку для гамбургера. Капли дождя также имеют разный размер из-за первоначальной разницы в размере частиц и разной скорости слияния.

Ледники и ледяные шапки

Ледники и ледяные шапки считаются хранилищами пресной воды. Они покрывают 10 процентов суши в мире. Эти ледники в основном расположены в Гренландии и Антарктиде. Ледники Гренландии покрывают почти всю сушу.Ледники
начинают формироваться из-за скопления снега. Когда снегопад превышает скорость таяния в определенной области, начинают образовываться ледники. Это таяние происходит летом. Вес накапливающегося снега сжимает снег, образуя лед. Потому что эти
ледники настолько тяжелые, что могут медленно спускаться с холмов.

Ледники влияют на топографию суши в некоторых областях. Древние ледники образовывали озера и долины. Примером тому служат Великие озера. Длина ледников варьируется от размеров футбольного поля до сотен миль.Они также могут
достигают толщины до 2 миль. Таяние ледников может иметь огромное влияние на уровень моря. По данным Геологической службы США, если бы сегодня все ледники растаяли, уровень моря поднялся бы примерно на 260 футов. Ледники оказали огромное влияние на формирование
поверхности Земли и до сих пор ежедневно влияют на топографию.

Подземные воды

Под подземными водами понимаются воды, находящиеся под поверхностью Земли в условиях 100-процентного насыщения (если оно меньше 100-процентного насыщения, то вода считается почвенной влагой).Девяносто восемь процентов свежих запасов Земли
вода подземная. Ее примерно в 60 раз больше, чем пресной воды в озерах и ручьях. Вода в земле проходит через поры в почве и скале, а также в трещинах и выветрившихся участках коренных пород. Количество порового пространства, присутствующего в
камень и почва известны как пористость. Способность проходить через скалу или почву называется проницаемостью. Измерения проницаемости и пористости в породе и / или почве могут определить количество воды, которая может протекать через эту конкретную среду.«Высокая» проницаемость и пористость означает, что вода может перемещаться быстро.

Подземные воды встречаются в водоносных горизонтах. Водоносный горизонт — это массив водонасыщенных отложений или горных пород, в котором вода может легко перемещаться. Есть два основных типа водоносных горизонтов: безнапорные и замкнутые. Безнапорный водоносный горизонт — это частично или полностью заполненный водоносный горизонт.
который выставлен на поверхность земли. Поскольку этот водоносный горизонт находится в контакте с атмосферой, на него воздействуют метеорные воды и любые поверхностные загрязнения.Для защиты этого водоносного горизонта нет непроницаемого слоя. Напротив, ограниченный
Водоносный горизонт — это водоносный горизонт, который имеет ограничивающий слой, отделяющий его от поверхности земли. Этот водоносный горизонт заполнен водой под давлением (из-за ограничивающего слоя). Если давление воды достаточно высокое, когда скважина пробурена в
ограничивая водоносный горизонт, вода поднимается над поверхностью земли. Это колодец с проточной водой. Давление воды называется гидравлическим напором. Движение или скорость грунтовых вод измеряется в футах (или метрах) в секунду..

В некоторых районах коренная порода имеет низкие уровни проницаемости и пористости, но грунтовые воды все еще могут перемещаться в водоносных горизонтах. Подземные воды могут проходить через трещины в породе или через участки, подверженные выветриванию. Известняк, например, выветривается в растворе,
создание подземных полостей и каверн-систем. На поверхности земли эти области известны как «карст». Пустоты в породе, образовавшиеся при переходе известняка в раствор, могут вызвать обрушение поверхности земли. Эти обвалы известны как воронки.Карстовые колодцы часто являются прямым проводником к грунтовым водам и участкам, где загрязнение может легко проникнуть в водоносные горизонты. В местах провалов грунта также может наблюдаться проседание грунта, поскольку происходит массовое истощение в районах с внезапным изменением наклона и контактом с водой.
Проседание земли может быть или не быть заметным в некоторых областях, потому что оно выглядит как холмы и долины (из-за очень большого размера). По мере того как подземные воды становятся все более источником питьевой воды, проблема воронок и проседания земли может усугубиться.

Пористость и проницаемость наносов, почвы и коренных пород в этом районе также влияет на скорость пополнения подземных вод. Это означает, что в некоторых районах грунтовые воды могут откачиваться быстрее, чем они могут восполниться. Это создает ряд
проблемы. Одна из этих проблем называется «просадка», то есть опускание водоносного горизонта возле насосной скважины. Это может происходить в районах, где скважина качает быстрее, чем подпитывается водоносный горизонт подземных вод. Просадка создает пустоты в коренной породе и может
привести к дополнительному проседанию земли или провалам (так как воды больше нет, а пустота не может выдержать вес материала выше и обрушивается).

Поперечный разрез на http://ga.water.usgs.gov/edu/earthgwdecline.html, озаглавленный «Снижение уровня воды», иллюстрирует проблемы с понижением и перекачкой. Потому что грунтовые воды
это очень обильный источник пресной воды, он должен быть охраняемым ресурсом. Однако во многих районах грунтовые воды не защищены. Если водоносный горизонт загрязнен химическими веществами или нефтью, его трудно, если не невозможно, очистить. Следовательно,
предотвращение заражения имеет первостепенное значение. Карстовые участки представляют собой сложную проблему, потому что все, что пролито на поверхности, быстро и легко попадает в водоносный горизонт.Часто поверхностные воды также находятся в прямом контакте с подземными водами, и
в зависимости от того, питает ли поток грунтовые воды (потерянный поток) или грунтовые воды питают поток (набирающий поток), это может создать проблему с загрязнением грунтовых вод.

Существует также проблема вторжения соленой воды (присутствует в прибрежных регионах, таких как Флорида), когда чрезмерное перекачивание грунтовых вод втягивает более плотную соленую воду в водоносный горизонт. Поперечный разрез иллюстрирует проблему проникновения соленой воды на
http: // ga.water.usgs.gov/edu/earthgwdecline.html на диаграмме «Качество GW». Таким образом, защита грунтовых вод должна быть приоритетом, поскольку население Земли
продолжает расти, и питьевая вода становится ценным ресурсом. Защита грунтовых вод также означает защиту поверхностных вод, дождевой воды и всех форм воды, потому что вода продолжает циркулировать и повторно использоваться. Как только вода загрязнена, она
трудно исправить.

Заключение

Вода на Земле — конечный источник.Защита воды означает защиту всех форм грунтовых вод, которые можно найти в водоносных горизонтах. вода, найденная на Земле. Вода на поверхности, под землей, в виде пара и в виде осадков. Загрязнение от использования
ископаемое топливо может воздействовать на все формы воды (от утечек сырой нефти до кислотных дождей, образующихся при сжигании угля). Кислотный дождь падает на землю и стекает в поверхностные воды, обратно в землю и обратно в воздух. Это может быть бесконечный цикл.
По мере того, как загрязнение проникает в круговорот воды, будет затронуто больше воды.Большая часть воды на Земле соленая. Пресная вода была и будет пользоваться спросом и станет очень ценным ресурсом. Необходимо соблюдать осторожность, чтобы не допустить чрезмерного использования источников питьевой воды.
Необходимо также позаботиться о защите вод Земли от загрязнения. Вода действительно является ценным ресурсом.

Вода, вода везде | Связанный с землей

Изображение вверху: древняя дельта кратера, в котором когда-то находилось озеро на Марсе. Улучшенные цвета показывают глинистые минералы (зеленым цветом), которые, как известно, задерживают и сохраняют органические вещества на Земле.

Вода. Это один из ключевых компонентов нашей жизни, но также и один из определяющих факторов того, что мы обычно называем нашей каменистой планетой, и тем не менее, 70% поверхности Земли покрыто ею. Но давайте посмотрим еще раз: когда вы сравниваете количество воды в объемном выражении с объемом скалистой Земли, вы обнаруживаете, что вода составляет менее 1% скалистого объема Земли. То есть 1 386 000 000 км3 воды на Земле (включая всю воду на Земле, внутри и над Землей), в то время как Земля — 1 083 206 916 846 км3 скальных пород!

Изображение слева: изображение объема воды на Земле по сравнению с объемом Земли.

Тем не менее вода, несомненно, необходима для жизни на Земле, и ее присутствие — одна из вещей, которая отличает нашу планету от других в нашей Солнечной системе, но всегда ли так было?

Самая старая вода на Земле

Докембрийский щит Канады — это самая большая в мире обнаженная территория очень старых горных пород, возрастом почти 4 миллиарда лет. Скалы образовались в результате извержений вулканов на поверхности Земли в ее раннюю историю, активизировались через первичные континенты того времени, сжимаясь вместе, чтобы сформировать более крупный континентальный кратон: так называют старые кусочки коры, которые пережили множество тектонических движений на протяжении веков. даны.В настоящее время кратон формирует ядро того, что мы знаем как Канада, и обеспечивает страну богатством минералов, полученных в результате интенсивных изменений, вызванных жарой, движением воды и давлением на больших глубинах в течение последних 4 миллиардов (4 000 000 000) лет. Недавно работа Holland et al. (2013) раскрыл еще один из многих секретов кратона — воду возрастом 1,5 миллиарда (1 500 000 000) лет, содержащуюся в трещинах между скалами.

Почему это так важно?

До сих пор было хорошо задокументировано, что вода возрастом миллиарды лет может оставаться внутри включений внутри кристаллов минералов, а это означает, что вода не контактировала с атмосферой с момента своего заключения в минерале.Самое захватывающее в этом новом открытии воды заключается в том, что жидкость не была заключена в кристалл, а текла между минеральными поверхностями и микротрещинами в породах, но все еще оставалась вне контакта с атмосферой в течение 1,5 миллиарда лет!

Итак, о чем это нам говорит? Команда, сделавшая открытие, опубликованное в журнале Nature, отметила, что это может дать нам ключ к разгадке вопроса о существовании жизни на Марсе … но сначала давайте исследуем воду на Марсе.

Геоморфологические свидетельства наличия воды на Марсе

Геоморфология — это изучение структур поверхности планет с целью расшифровки их происхождения и образования. Поверхность Марса представляет собой сложный набор особенностей, созданных различными процессами: ударами метеоров, тектоническими разломами, гигантскими вулканическими провинциями, эоловыми (ветрами), речными (реки), озерными (озера), морскими, ледниковыми и перигляциальными структурами (далее к леднику — геологи любят свой жаргон!). Их можно увидеть в таких особенностях, как извилистые гребни, овраги и образования долин (включая U- и V-образные долины).Некоторые события в прошлом Марса, такие как русловые потоки, показывают смещение наносов в нескольких реках Амазонки (возможно, крупномасштабное переходное водное явление) около 2,1–0,4 миллиона лет назад (млн лет назад). Совсем недавно были проведены исследования недавних переходных событий с жидкой водой на Марсе, которые привели к поверхностным поверхностным поверхностям, таким как потоки обломков, всего на 0,2 млн лет назад.

Современная природа марсианской атмосферы означает, что жидкая вода метастабильна только на поверхности — и то временно.Объяснить источник жидкой воды на планете все еще сложно, но текущие исследования показывают, что растущие планетные эмбрионы — и, в меньшей степени, бомбардировки — являются ключевыми источниками воды на Земле и Марсе. Некоторые исследования показывают, что в составе планеты Марс при формировании было больше водных пород — примерно в 0,06-0,27 раза больше, чем на Земле.

Куда ушла вся вода?

Общее количество воды в жидкой или ледяной форме меньше, чем когда-то, поскольку геоморфологические данные показывают, что в какой-то момент истории Марса были большие объемы свободно текущей жидкой воды и обилие поверхностных элементов, указывающих на присутствие вода со временем изменилась и уменьшилась.Представьте, если бы вам пришлось избавиться от всей воды на Земле — где бы вы все это спрятали? Вода может присутствовать в атмосфере, теряться в космосе, химически заперта в силикатных минералах, адсорбироваться (застревать) на поверхности зерна или захвачена в виде льда в земле и полярных отложениях.

Имеются свидетельства того, что сейчас и в прошлом жидкая вода и лед были заблокированы в недрах (на что указывают недавние особенности поверхности, такие как хаотичный рельеф, «звездообразования» и ипостаси) и в виде полярных ледяных шапок.Вместе они могут стать крупнейшими раковинами для воды на планете. Сегодняшний консенсус состоит в том, что от 2 до 6 см водяного льда лежит ниже поверхности в скалах, относительно однородно по всей планете, но глубже к полюсам, и хранится в порах между зернами, называемых «промежуточным» льдом. В регионах средних и высоких широт это может составлять до 70% водяного льда по объему в недрах. В северных полярных шапках объем водяного льда оценивается в 1 600 000 км3.

Изображение слева: Паук-звездообразователь на Марсе.Считается, что он образован из газа CO2 (двуокиси углерода) и каменной пыли, выходящей из-под земли через отверстие на поверхности и распространяющейся в форме веера.

Содержание воды в атмосфере довольно мало по сравнению с другими стоками. Скорость переноса воды между поверхностью Марса и атмосферой высока, причем самая высокая концентрация приходится на северный полярный регион марсианским летом. Похоже, что потери этой воды в космос незначительны, поскольку фотохимический анализ (с учетом того, что происходит, когда атом или молекула поглощает свет) показывает, что концентрации в атмосфере относительно постоянны на высоте до 40 км, но после этого концентрации резко падают из-за к фотохимическому разложению (когда солнечный свет разбивает молекулы).Если в ранней истории Марса атмосфера была теплее, то потеря воды в космос могла быть более значительным фактором.

Геохимические свидетельства

Химические включения в горные породы Марса можно увидеть по очень красному цвету поверхностной пыли и подразумевает сильные химические изменения поверхности. Это может означать, что многие породы, от которых образовалась пыль, содержат химически связанную воду. Гидроксильные компоненты глин, такие как смектиты, могут удерживать стабильную воду в течение долгого времени и могут быть важным поглотителем, а иногда вода может находиться между кристаллическими слоями структур.

Палагонит, продукт низкотемпературного преобразования вулканического стекла в присутствии воды, также может быть основным компонентом (минералы изменяются и превращаются в новые продукты, поскольку они подвергаются различным условиям). Палагониты образуются в результате извержения базальтового стекла во влажную среду, и на Земле это происходит либо под водой, либо под ледниками. Это означает, что извержение на поверхность, заполненную грунтовым льдом или вблизи полярных шапок, может привести к образованию больших объемов палагонитов и смектитов, поэтому их присутствие на Марсе также указывает на присутствие воды.

Изображение слева: слои опала (кремнезем, SiO2) и сульфата железа (FeSO4) на Марсе. Они образуются в результате водного изменения (водной эрозии) базальтовых лав.

Соли на поверхности Марса могут указывать на наличие грунтового льда и механизмы его образования, а также на присутствие большого древнего марсианского океана. Мы знаем, что соль снижает температуру замерзания воды, поэтому присутствие солей означает, что вода может быть мобилизована изо льда, чтобы сформировать поверхности, которые мы видим.Подобно процессам на Земле, пленки рассола, образовавшиеся из солей, сконцентрированных на поверхности или около нее во время испарения, могут просачиваться вниз в почву и в теплые месяцы подпитываться водяным паром с поверхности, когда он диффундирует к холодным подповерхностным слоям. Теперь разбавленный рассол может затем замерзнуть в почве в виде грунтового льда. Этот рассол может реагировать со льдом и минеральными зернами, поскольку он следует градиентам влажности в недрах и в микроканалах. Эти процессы могут указывать на то, что существует регулярный обмен водяным паром с поверхностью, и что эти обнаруженные соли могли быть результатом испарения раннего марсианского океана или образованными в результате химического изменения отложений.

Каким был климат Марса?

Геоморфологические, седиментологические и некоторые химические данные указывают на существенно иной марсианский климат на ранних этапах истории планеты, однако до сих пор ведется много споров о фактическом климатическом состоянии Марса в настоящее время. Было ли это тепло и влажно, холодно и сухо или, возможно, холодно и влажно? Были выдвинуты различные возможности и теории, чтобы объяснить присутствие большого количества жидкой воды в прошлом и почему ее нет здесь сейчас, что, в свою очередь, имеет значение, могла ли существовать жизнь или, по крайней мере, условия для жизни. , в прошлом на Марсе.

Возвращение на Землю

Что мы обычно считаем уникальным и красивым в нашей собственной планете, так это ее обилие воды, но может оказаться, что на самом деле наша уникальная черта — не наличие воды, а способность ее иметь. так долго остаются на поверхности Земли в жидком виде. Именно это позволило жизни на Земле процветать и разнообразить — тема, освещенная в сообщении нашего коллеги-блоггера Scitable. Выявление областей на Марсе, которые имеют доказательства наличия воды посредством химических или геоморфологических наблюдений, является ключом к будущему исследованию Марса, поскольку эти области с логической точки зрения являются лучшим местом для продолжения наших поисков жидкой воды и жизни на Марсе.Глядя на другие планеты, мы можем не только лучше понять, что отличает Землю от других, но и получить представление о том, каким было прошлое нашей планеты.

Конечно, это не замочная скважина с односторонним движением, поскольку вода канадского Докембрийского щита намекает на возможность того, что вода возрастом 1,5 миллиарда лет может содержать жизнь, или рецепт ее ранней эволюции на Земле. Поскольку горные породы на Марсе химически похожи на Землю, и вполне возможно, что в какой-то момент истории Марса текла жидкая вода, так и происходит 1.Вода возрастом 5 миллиардов лет содержит больше ключей к разгадке извечного вопроса о другой жизни в нашей солнечной системе?

Почему бы вам не сообщить нам в Твиттере (используя #Scitable) или в разделе комментариев, какие, по вашему мнению, будут последствия для поиска жизни на Марсе? Как вы думаете, найденная там жизнь будет похожа на жизнь на Земле? Если вы хотите представить себе, как микроорганизмы процветали на Марсе или Земле миллиарды лет назад, почему бы также не сыграть в игру Wellcome Trust «Заводчик».

Автор Джейн, незначительные правки Джон

Дополнительная литература…

Икар: холодный и влажный Марс?

Икар: Перигляциальные формы рельефа, истощающие массу на Марсе, предполагающие переходную жидкую воду в недавнем прошлом: выводы из долей солифлюкции на Шпицбергене

Обзор космической науки: история дегазации и выход из марсианской атмосферы и запасов воды

Природа: пополнение запасов океаны раннего Марса

Journal of Geophysical Research: Предварительная оценка глубины ледяного покрова и характеристик грунтового льда в вечной мерзлоте Марса на месте посадки в Фениксе

Икар: эвтектические рассолы на Марсе: происхождение и возможная связь с особенностями просачивания молодых элементов

открытие трех погребенных озер заинтриговало ученых

Ученые давно думали, что под поверхностью Марса может быть вода.Предоставлено: Стив Ли, Univ. Колорадо / Джим Белл, Корнельский университет / Майк Вольф, SSI / NASA

Два года назад ученые-планетологи сообщили об открытии большого соленого озера подо льдом на южном полюсе Марса, открытие, которое было встречено с волнением и некоторым скептицизмом. Теперь исследователи подтвердили наличие этого озера — и нашли еще три.

Открытие, о котором было сообщено 28 сентября в журнале « Nature Astronomy» ¹, было сделано с использованием радиолокационных данных с орбитального космического корабля Европейского космического агентства «Марс Экспресс».Это следует за обнаружением одного подземного озера в том же регионе в 2018 году, что, если оно будет подтверждено, станет первым жидким водным пространством, когда-либо обнаруженным на красной планете и возможным местом обитания для жизни. Но этот вывод был основан всего на 29 наблюдениях, сделанных с 2012 по 2015 год, и многие исследователи заявили, что им нужно больше доказательств, чтобы поддержать это утверждение. В последнем исследовании использовался более широкий набор данных, включающий 134 наблюдения с 2012 по 2019 год.

«Мы идентифицировали тот же водоем, но мы также нашли три других водоема вокруг основного», — говорит планетолог Елена Петтинелли из Университета. Рима, который является одним из соавторов статьи.«Это сложная система».

Команда использовала радарный прибор на «Марс-Экспресс» под названием Марс Усовершенствованный радар для зондирования недр и ионосферы (MARSIS), чтобы исследовать южную полярную область планеты. MARSIS излучает радиоволны, которые отражаются от слоев материала на поверхности и под землей. То, как сигнал отражается обратно, указывает на тип материала, который присутствует в конкретном месте — например, камень, лед или вода. Аналогичный метод используется для выявления подземных ледниковых озер на Земле.Команда обнаружила некоторые области с высокой отражательной способностью, которые, по их словам, указывают на жидкие водоемы, захваченные более чем одним километром марсианского льда.

Озера расположены на площади около 75 000 квадратных километров, что составляет примерно пятую часть территории Германии. Самое большое центральное озеро имеет ширину 30 км и окружено 3 озерами меньшего размера, каждое по несколько километров в ширину.

Соленые озера

На поверхности Марса низкое давление, вызванное отсутствием на планете прочной атмосферы, делает невозможным получение жидкой воды.Но ученые давно думали, что под поверхностью Марса может быть вода, возможно, остаток того, когда на планете когда-то были моря и озера миллиарды лет назад. Если такие водоемы существуют, они могут быть потенциальными средами обитания марсианской жизни. На Земле жизнь способна выжить в подледных озерах в таких местах, как Антарктида.

Но количество соли может вызвать проблемы. Считается, что любые подземные озера на Марсе должны иметь достаточно высокое содержание соли, чтобы вода оставалась жидкой.Хотя так далеко под поверхностью может быть небольшое количество тепла изнутри Марса, одного этого было бы недостаточно, чтобы растопить лед в воду. «С термической точки зрения, он должен быть соленым», — говорит Петтинелли.

Озера с содержанием соли, которое примерно в 5 раз больше, чем в морской воде, могут поддерживать жизнь, но когда концентрация в 20 раз больше, чем в морской воде, жизни больше нет, говорит Джон Приску, ученый-эколог из штата Монтана. Университет в Бозмане.

«В этих соленых бассейнах Антарктиды не так много активной жизни», — говорит Приску, чья группа изучает микробиологию в ледяной среде. «Они просто маринованные. И это может быть так [на Марсе] ».

Горячие дебаты

О существовании самих марсианских озер до сих пор ведутся споры. После открытия 2018 года исследователи выразили обеспокоенность, например, отсутствием подходящего источника тепла для превращения льда в воду. И хотя последний результат подтверждает наблюдение 2018 года и включает гораздо больше данных, не все убеждены, что идентифицированные регионы представляют собой жидкую воду.

«Если блестящий материал действительно представляет собой жидкую воду, я думаю, что он, скорее всего, представляет собой какую-то слякоть или ил», — говорит Майк Сори, планетный геофизик из Университета Пердью в Западном Лафайете, штат Индиана.

Джек Холт, планетолог из Университета Аризоны в Тусоне, говорит, что, хотя он считает, что последние данные верны, он не уверен в их интерпретации. «Я не думаю, что здесь есть озера», — говорит Холт, который входит в научную группу зондирующего зондирования мелководного радара на Марс (SHARAD) на орбитальном аппарате НАСА для разведки Марса.«Здесь не хватает теплового потока, чтобы поддерживать рассол, даже под ледяной шапкой».

Китайская миссия, которая находится на пути к Марсу, может предложить один из способов проверки заявлений. Миссия Tianwen-1 выйдет на орбиту в феврале 2021 года, и, помимо вывода на поверхность марсохода, орбитальный аппарат будет нести набор научных инструментов. Сюда входит радиолокационное оборудование, которое можно использовать для подобных наблюдений. «Его возможности аналогичны MARSIS и SHARAD», — говорит Дэвид Фланнери из Технологического университета Квинсленда в Брисбене, Австралия.

В настоящее время перспектива того, что эти озера являются остатками влажного прошлого Марса, остается захватывающей. «На Марсе могло быть много воды», — говорит Петтинелли. «А если была вода, то была возможность жизни».

Мы должны заботиться о природе, потому что без дождя нет пресной воды — Мир

БРАЗИЛИЯ, 21 марта 2018 г. (IPS) — Доверие к крупным рекам и гигантским водоносным горизонтам резко упало во многих частях мира перед лицом расширения водных кризисов после интенсивных и продолжительных засух в последнее десятилетие.

Водные ресурсы в почве и недрах не сохранятся, если сухой сезон длится дольше обычного на несколько лет, как это наблюдается в некоторых частях Бразилии и других странах, таких как Индия, Южная Африка и Австралия.

Бразилиа, где 18-23 марта пройдет 8-й Всемирный водный форум, является ярким примером, потому что никто не мог предположить, что бразильской столице, прозванной «родиной вод» из-за ее трех больших бассейнов, придется переносят нормирование воды с начала 2017 года.

«Высокий уровень прироста населения, недостаточные инвестиции в инфраструктуру и трехлетнее количество осадков ниже среднего вызвали водный кризис», — сказал губернатор Федерального округа Родриго Роллемберг на официальном открытии Форума 19 марта. прежде чем выделить работы, проводимые его правительством для обеспечения поставок в ближайшем будущем.

«Дождь — это источник пресной воды, иногда влага в воздухе упускается из виду, потому что она не видна глазом», — сказал Джерард Мосс, пилот, который с 2007 по 2015 год проводил проект «Летучие реки» по изучению воздушных потоков, которые переносят водяной пар через бассейн Амазонки.

«Очень важно поддерживать дожди, и леса в этом смысле незаменимы, помогая влаге из океана проникать в глубь континента. Океанская вода не сможет пройти 2 500 или 3 000 км, чтобы вызвать дожди, которые позволят владельцам поместья в Мату-Гросу (в восточно-центральной части Бразилии) собирать два или три урожая в год », — сказал он IPS.

Исследование Мосса, выявившее «летающие реки» в тропических лесах Амазонки, снабжавших несколько городов Бразилии, было прекращено, но оно служит инструментом экологического просвещения детей и взрослых, проводимого его женой Марджи Мосс. переехать в Европу.

Знание феномена влажных воздушных потоков, переносящих воду в тропические леса, является еще одним аргументом в пользу темы, принятой ООН-Вода в этом году для Всемирного дня воды, который отмечается 22 марта: «Природа вместо воды».

ООН-Вода утверждает, что природные решения являются ответом на многие проблемы, связанные с водой, такие как засухи и наводнения, которые все чаще меняются во всем мире, и на загрязнение.

Восстановление и сохранение лесов, восстановление водно-болотных угодий и соединение рек с поймами — вот некоторые из его рекомендаций.

Речь идет о том, чтобы «не изобретать велосипед для борьбы с экстремальными погодными явлениями», — сказал по поводу кампании Глауко Кимура, консультант Всемирного водного форума. «Существует естественная инфраструктура, такая как мангровые заросли и другие экосистемы, которые помогают сдерживать воздействие ураганов и чрезмерных осадков», — сказал он IPS.

«Без лесов вокруг источников и водоносных горизонтов будет меньше воды, как обнаружил Сан-Паулу», который пострадал от серьезной нехватки в 2014 и 2015 годах, — сказал Кимура.

Чтобы сосуществовать с засухой, консультант рекомендовал поучиться у жителей полузасушливого северо-востока Бразилии, которые построили резервуары для сбора и хранения дождевой воды, чтобы выдержать засушливый сезон.«В центральной и южной Бразилии такой культуры не существует», — сетовал он.

Во время засухи, которая длится с 2012 года на северо-востоке, не было массового исхода отчаявшихся людей в города на юге, где они даже грабили магазины во время более ранней, менее суровой засухи.

Это в значительной степени связано с социальными программами, такими как Bolsa Familia и пенсии для рабочих и инвалидов, а также с более чем одним миллионом резервуаров для воды, построенных в основном Articulação no Semi-Árido Brasileiro (грубо говоря, Сеть в Семиаридном регионе Бразилии — ASA ), движение около 3000 общественных организаций, работающих от имени сельских семей, уязвимых к засухе.

Еще одним примером решений, основанных на природе, является программа «Культивирование хорошей воды», которую продвигает Itaipú Binacional, компания, которая управляет второй по величине гидроэлектростанцией в мире (с точки зрения установленной мощности), совместно используемой Бразилией и Парагваем на реке Парана.

На бразильской стороне было посажено около 23 миллионов деревьев, восстановлено 1 322 км прибрежных лесов, а 30 000 га земель получили охрану, сказал Ньютон Камински, директор по координации в Итайпу.

«Ключевым моментом было управление речным бассейном с интегрированными действиями на всех направлениях, а не только восстановление водных источников и зон пополнения подземных вод. Лесовосстановление без сохранения почвы не дает больших результатов. Также необходимо участие в общественной жизни, образование и сельское хозяйство, которое не ухудшает почву », — сказал Каминский IPS.

Президент Кабо-Верде Хорхе Карлос Фонсека в своей речи перед девятью другими руководителями правительства, участвовавшими в открытии Всемирного водного форума, подчеркнул, что обучение «жить в симбиотической гармонии с природой» имеет фундаментальное значение для преодоления голода и жажды, от которых страдают люди. его люди в последнее время из-за засухи.

«Сохранение природы и рациональное использование ресурсов, которые она дает нам, изменение отношения человека к природе», — таков урок, извлеченный из этого опыта, — сказал он. «Мы разорвали тандем« сухой сезон — голод », — сказал он.

Опреснение морской воды и сбор дождевой воды способствовали улучшению ситуации с водой, и цель состоит в том, чтобы обеспечить 90 литров воды на человека в день, что ниже 110 литров, рекомендованных Организацией Объединенных Наций.

Восстановление лесов и сохранение зон подпитки, а также борьба с деградацией почвы из-за изменений в использовании — это рекомендации Фабиолы Табора, исполнительного секретаря Глобального водного партнерства (GWP) в Центральной Америке.

Засуха в Центральной Америке сильнее всего сказывается на западном побережье Тихого океана, где сосредоточено 70 процентов населения субрегиона и которое известно как «сухой коридор». Это вредит продовольственной безопасности и производству гидроэлектроэнергии, на долю которых приходится половина национального энергоснабжения, сказала она IPS.

Еще одним положительным опытом стало восстановление микробассейна Ла-Поса на юго-западе Сальвадора, предполагающее широкое участие населения в комплексном управлении, отметил Табора.

В Коста-Рике и Гватемале она рассказала о работе с частными компаниями и правительством по созданию экологических фондов, которые вкладываются в управление водосборными бассейнами и их охрану.

Они были названы решениями в ответ на многочисленные ссылки на мировые трагедии во время первых сессий 8-го Всемирного водного форума: почти 700 миллионов человек в мире не имеют доступа к воде, два миллиарда человек пьют загрязненную воду, 3,5 миллиарда человек не имеют средств санитарии. тысячи детей умирают в день из-за плохого качества воды и прогнозов, что ситуация ухудшится в будущем.

Присутствующие лидеры правительств следовали теме Всемирного водного форума «Совместное использование воды», постоянно призывая к сотрудничеству и обмену знаниями и опытом, поскольку 40 процентов населения мира зависит от трансграничных вод.

Как вода попала на Землю? |
Наука

Утренняя роса и ревущие водопады вдохновляют поэтов. Ураганы и тайфуны несут разрушения. Таяние ледников и приливы бросают вызов всем нам, даже во все более жаждущем мире.

Вода жизненно важна для нашего выживания, но, как ни странно, мы не знаем о ней самого первого — буквально первого. Откуда берется вода, дающая и принимающая жизнь на планете Земля? Когда я учился в неполной средней школе, мой учитель естественных наук рассказывал нам о круговороте воды — испарении из океанов и озер, конденсации, образующей облака, дождях, наполняющих океаны и озера, — и все это имело смысл. За исключением одного: ни одна из деталей не объясняла, откуда взялась вода.- спросил я, но мой учитель выглядел так, как будто я искал звук хлопка одной ладони.

Честно говоря, происхождение воды на нашей планете — сложная история, уходящая корнями в 13,8 миллиарда лет назад, до Большого взрыва. И ключевая часть этой истории, сосредоточенная на двух конкретных жителях солнечной системы, горячо обсуждалась на протяжении десятилетий.

Вот часть, которую, как мы думаем, мы хорошо понимаем: чуть меньше триллионной триллионной секунды после Большого взрыва энергия, которая вызвала расширение космоса, превратилась в горячую однородную ванну из частиц.В течение следующих трех минут эти первичные составляющие натыкались и толкались, объединялись и рекомбинировались, давая первые атомные ядра. Одним из величайших достижений современной космологии является ее математическое описание этих процессов, которое дает точные предсказания космического содержания простейших ядер — большого количества водорода, меньше гелия и следовых количеств лития. Производство большого количества водорода — хорошее начало на пути к воде, но как насчет другого важного ингредиента — кислорода?

Вот где звезды, которых уже много примерно через миллиард лет после Большого взрыва, вступают в игру.Глубоко в своих невероятно горячих недрах звезды — это ядерные печи, которые превращают простые ядра Большого взрыва в более сложные элементы, включая углерод, азот и, да, кислород. Позже в их жизни, когда звезды становятся сверхновыми, взрывы выбрасывают эти элементы в космос. Кислород и водород смешиваются, образуя h3O.

Итак, мы закончили? Не совсем. На самом деле, здесь все становится немного неясным. Молекулы воды, несомненно, были частью пыльного водоворота, который образовал Солнце и его планеты примерно через девять миллиардов лет после Большого взрыва.Но ранняя история Земли, включая эпохи с высокими температурами окружающей среды и отсутствием окружающей атмосферы, подразумевает, что поверхностные воды испарились и улетели обратно в космос. Кажется, что вода, с которой мы сталкиваемся сегодня, должна была быть доставлена намного позже образования Земли.

Столкнувшись с этой загадкой, астрономы поняли, что есть два готовых источника: кометы и астероиды, гравий Солнечной системы, разбросанный среди планетных валунов. Основное различие между ними заключается в том, что кометы обычно имеют большую концентрацию ингредиентов, которые испаряются при нагревании, что объясняет их характерные газовые хвосты.И кометы, и астероиды могут содержать лед. И если бы, столкнувшись с Землей, они добавили количество материала, которое, как подозревают некоторые ученые, такие тела легко могли бы доставить воду, равную океанам. Соответственно, каждый был назван подозреваемым в этой тайне.

Судебное разбирательство между ними — сложная задача, и с годами научные суждения менялись от одного к другому. Тем не менее недавние наблюдения за их химическим составом склоняют чашу весов в сторону астероидов.В прошлом году исследователи сообщили, например, что соотношение различных форм водорода в астероидах, по-видимому, лучше соответствует тому, что мы находим здесь, на Земле. Но анализы основаны на ограниченных выборках, а это значит, что есть большая вероятность, что мы еще не услышали последнее слово.

Тем не менее, в следующий раз, когда вы откроете кран, подумайте о долгом и чудесном путешествии текущей воды. Это, безусловно, делает бутылку Fiji менее экзотичной.